Вінчання – це таїнство Церкви, в якому Бог подає майбутньому подружжю, обіцяючи ними зберігати вірність один одному, благодать чистої одностайності для спільного християнського життя, народження та виховання дітей.
Священик, піднявши руки до Бога, тричі вимовляє: "Господи, Боже наш, славою і честю вінчайте їх!" За цих слів він, від імені Бога, благословляє їх. Це молитовне проголошення священик вимовляє тричі і тричі благословляє нареченого та наречену.
Після таїнства вінчання священик видає свідоцтво про реєстрацію шлюбу, яке має бути подане до відділу РАГСу, де складається запис акта про укладення шлюбу, датою якого є день конфесійного одруження.
Тепер наречених підводять до царської брами, де наречений цілує ікону Спасителя, а наречена — образ Божої Матері; потім вони міняються місцями і знову прикладаються до ікон. Тут же священик дає їм хрест для цілування і вручає їм дві ікони: нареченому – образ Спасителя, нареченій – образ Пресвятої Богородиці.